Ой, Мрiю я, та Чую телевiзор!

Леся Танюк
Присвячується РУСЛАНІ ЛИЖИЧКО!


Ой, Мрію я, та Чую телевізор,
Приподає Історія знов візи.
А що, як я Свою Файну Душу,
Таки злізти з дерева примушу?!


Хоч би як, а ми УкрАїни Слов`яни,
І Листя у Душі у Нас не в`яне.
Любити БАТЬКІВЩИНУ не є гріх,
Аби Нам знову не попало на горіх!


Біжимо усі на взмаш до Євросоюзу,
Та спершу повідкриваймо МУЗИ!
Ті, що України вчать ЛЮБИТИ,
Що навчать ПРЕЗИДЕНТА НЕганьбити.


Самі, що можемо самі робити,
Аби УкрАїну свОю НЕ ганьбити?!