Тихо буде світити в очі почуттів незгасенна сила.
Лиш до тебе серденько лине,
Лиш за тебе болить душа.
У тобі було щось нездійсненне,
Щось магічне, у рухах, очах.
І тягнуло неначе магнітом, не носив ти мене на руках.
Як метелик летіла до світла,
Що поверне мене до життя.
Так чекала закінчення літа,
І що знов буде жити душа.
Довго лине, поволі пісня, супроводжуюча життя...
Мій єдиний, коханий, милий,
Лиш за тебе болить душа!