Тоб я в рю не в рю

Елисавета Град
Тобі я вірю і не вірю,
Вже нічогісінько не скажу...
Сама в суху траву приляжу
І заховаюсь від журби.

Тяжка розлука ходить тінню
За моїм змитим макіяжем,
А доля візерунки в"яже
Й ховає в листя, як гриби.