Сповняная абицяння

Павел Безъязычный
     Сповняная  абицяння.

                Слова  М. Богдановича,  перевод  на
                северский  язык  П. Безъязычного.

Скрозь  радаснай  залитай  светлам  бор
Праходя  насып  жовтая  чюгунки.
Як  ромна  рейки,  бутцам  на  мулюнку,
Лягли  удовж!  Як  гарна  симахвор

Здаля  зялёным  склом  гарить  ат  сонца!
Як  тилиграхныя  ставбы  гудять!
Глядись – дразды  на  дротя  йих  сидять,
А  дрот – ён  кращя  зъяя  ат  чярвонца!

Та  вось,   кашлатай  лапаю  ледь-ледь
Ламаючи  абпалайи  галлины,
Сюды  марудна  з-за  кущёв  малины
Выходя  бурай  маладой  вядметь,

Паветря  нюхая;  нядбала  паглядая,
Лядачяй  ён,  някога  ня  байитца,
Тады  кудысь,  пачювшы  шось,  глядитца
Та  й,  бутцам   здивавшысь,  замиргая…

Як  рейки  ледва  чютна  задрыжать
З  вясёлым  шумам,  у  бару  зялёнам
Сигають  за  вагонами  вагоны;
Сычить  машина,  искры  скрозь  лятять,

Дым  белай  тягнятца  вгаре,  як  вехать;
Ат  светла  сонца  зъяють  сталь  та  медь;
З  вакон  смяютца  люди…  А  вядметь
Стайить  та  слухая - яму  ня  треба  ехать!