Василь Симоненко
(1935 – 1963)
УКРАИНЕ
Когда надежда вспыхнет, торжествуя,
И над простором взвеется степным,
Именем твоим тогда ликую
И печалюсь именем твоим.
Когда земля от края и до края
Предгрозьем дышит, диким и немым,
Именем твоим благословляю,
Проклинаю именем твоим.
Когда же злоба, меч свой обнажая,
Небес твоих кромсает синеву,
С именем твоим я умираю
И в твоём я имени живу!
10.12.1962
(перевод с украинского –
Валентина Варнавская)
Василь Симоненко
(1935 – 1963)
УКРАЇНІ
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!
10.12.1962
http://www.stihi.ru/2013/12/12/471
Василь Симоненко. Избранное
Переводы с украинского –
Валентина Варнавская