Ты в волненьи белесой вуали,
В стуке окон и скрипе комода.
Я вошла на порог — показалось:
В этом месте присутствует кто-то.
Провожу по запястию дома
Дрожью пальцев в надежде наткнуться
На твою исхудалость, изломы.
Здесь теплее...
а значит, не пусто!
24.10.2013
© Шишкина Елена, 2013
Переклад В.Л.Лозинського
Ти десь є в колиханні вуалі,
Стукоті вікон та скрипі комода.
Увійшла за поріг – і в уяві
Відчуваю: крім мене є ще хтось.
По зап’ястю будинку проводжу.
Тремтять пальці в надії торкнути
Твою зламану, скривджену душу.
Вже тепліше…
Це значить, що ти тут.