Д ти

Шпрот
Дуже повільно і дуже невпевнено
Ми колиски гойдаємо
До тебе, до мене, до тебе, до мене.
Як це трапилося, скажи мені,
Що батьки живі дітей своїх залишили
В темряві.

Кажуть, вихід є відусюди,
Непримхливі і вдалі не пішли б на дно із Титаніком,
І якщо цим малим і судилося вижити,
То щоб прикладом бути
Доброзичливості і відповідальності.