Зда-ться

Микола Щома
Мені здається

Мені здається,
що інформація дійша до вуха
отої простої людини.

Що знову зірветься воля
боротися за спосіб життя!..

Та не за будь-який,
а за отой, за котрий
віками ми будували наше
ще недосягнуте буття!..

Та неймовірність мені шепоче
-- Чи осінь промине?
-- Чи уже скоро прийде весна?
Зими я небажаю більше;
Вона нам шкодить дуже!
Для мене, рік мав-би тільки:
Весна в початок, а тоді літо
і літо без кінця!

Ще вчора здавалося мені,
що сонце засіяло і місяць
позолотілий танцював...
Не так же показалося --
Кінець весни хтось готував.
Та, на майдані, співати
-- хор просторів, перестав!
Люди стояли, питалися себе:
"... хто нас заблокував?.."

Та невідоме щось нас долає.
Дороги загорожує наших надій
-- Чи ми не можемо позбутись
отих ганебних наших ворогів?
Вони снують своє нам павутиння!
Ми ж маєм наші світлофори...
Вживаймо їх для наших подій!

Мені здається,
що інформація дійша до вуха
отої простої людини.
Не шум гарматів розжене тумани,
А сила волі
-- з захопленням бажання,
розвіє осінні тумани... Принесе
літо дощів і нової долі!