Чорнявий мій ангел,
наповнений дивним вогнем,
Як світяться ранком
жовтаво-смарагдові очі!
Як серце тріпоче,
так хоче любити тебе.
Як пестити тебе,
щоб смутки сполохать дівочі?
Ти тихо шепочеш
про день проминулий мені,
Вже наче заснула,
тихенько ногами стріпнула.
Прокрадеться місяц,
засвітиться тіло, мов сніг,
І світ сколихнеться,
покотиться горе в минуле.
Чорнявий мій ангеле,
крила прозорі твої
До часу сховаю,
щоб в небо бува не гайнула.