А ти лише тимчасово...
Говорила собі і тобі.
В житті твоїм випатково...
З'явилась на горе собі.
Ти так не помітно забрав мене...
Що й не зрозуміла як.
І до останнього запевняла себе...
Що відбудеться все не так.
Ти проти бажання випив мене...
На дні залишивши осад.
На мить мені подарував себе...
Залишилась душа боса.
Я запевняла себе, що не потрібен мені...
Та хіба думки перекричиш?
Ти знайшов своє щастя собі...
А мені відійти найпростіш.
Відпустити не в змозі, пробач...
Після грані, що ми перейшли.
І чекаю коли вже побачу...
Найсолодше ми ще не пройшли.
Твої руки по тілу, нестерпно...
Розуміти, що більше не буде.
Присмак губ на губах моїх терпне...
І ні за що я це не забуду.
Ти тримаєш мене так близько...
А водночас так далеко.
Впасти боюся, не низько...
Ці обставини пережити не легко.
Ти хоч іноді даруй мені радість...
На хвилинки ставши моїм.
Відчуваю до себе ненависть...
За вчинки нікчемні свої.
Ти є порція мого нікотину...
І мені потрібно вдихати тебе.
Я є порція твого екстриму...
Я подарую тобі себе.
01:06
06.12.2013