Ставка свічадо потемніло,
відбиток губиться на дні.
Як раптом все осиротіло
в облозі дощовитих днів.
Верба похмурий світ гойдає,
ховає небо сонця жар.
До Бога душу навертає
клин журавлів у вирі хмар.
Час відраховує спроквола
лист за листом – блукання сну.
Все причаїлося навколо
у сподіванні на весну.