В грудях крихітне серденько б'ється,
Як пташка у небі все в'ється.
То з криками б'ється, то тихо шепоче,
Наче пташечка в клітці тріпоче.
Воно все шепоче й шепоче,
Та з розуму зводить щоночі.
Порцеляна така тоненька, прозора-
Можна крізь неї побачити зорі,
Що сяють у далекому темному світі,
Де сльози наче роси пролиті.
Але усяка порцеляна крихка:
Як впаде, то пісня її буде гірка,
Бо живе там неосяжна душа,
Що з болем одвічним на той світ назавжди руша...