Як ти

Михаил Дубривный
Усі світи, усі як ти
Твої сліди по волі слабнуть
Розмиті полум’ям води
Вчорашнім бажанням спати

Я розмовляю у пітьмі
З особами, які не чують
Закрию очі я в ночі
Чекатиму, що хтось розбудить

Шукай мене, і я почую
В твоєму голосі пізнав
Дитинство, радощів щасливе
І твої люблячі слова

Твою турботу, с першої
Хвилини роду, своє дитя
Як промінь, серцем берегла
Як сонця промінь

Проходять дні, минають тижні
Роки ховаються у снах
Дорослі діти, бачиш, вітер
Розкине нас, та прийде час

Прийду до твого дому
І обійму, цілуючи в обличчя
Рідну маму,зраділа, посмішкою
Переходячи на сльози.
Чекала, звісно що чекала