Ж, ж
ЖОВТЕНЬ
Життєдайний жовтень.
Житомирські женці жнуть жито.
Журно-журно журкотять журавлі.
“Жив! Жив! Жив!” – живкають жевжики-горобці.
ЖЕНЧИК-БРЕНЧИК
(Життєпис)
Жилля (поселення) Жабокряківка. Житло жукуватого (смуглявого), жилавого, женавого (моторного) жартуна Женчика-Бренчика. Жартівливий життєлюбець, живко жестикулюючи, жежко (палко), животрепетно жебонить жінці-жар-птиці:
– Жива-здорова, жароока жничко-чарівничко! Женчиків жереб! Жадана жона! Животворна жатва женця!..
ЖАХОТА
(Жанр – жахи)
Житомірщина. Жовтнева жарота. Жовтава жолобина (долина поміж двома узгір’ями).
Жовтошкіра, жабоподібна жорстока живолупка Жовтяниця (потвора, дочка Мари) жахливо желіпає (кричить), жаром-полум’ям жахтить, живцем жере житомирського жебрака Жолудя. Жалюгідний жебрак жвакнувся... жметься... жмуриться... жебонить (белькоче) жалібненько:
– Жалуй життя, жовтолиця живоїдко!..
Жовторокрила жерва Жолудеві:
– Жадаю жертви!...
Жалко жебрака. Живий жаль.
ЖОВАНКА
Жираф-жуїр (розкішник) жуїрує – жує жовтеньку жовану жуйку-жуваник.
ЖОНГЛЕР
Жартівливий Живчик – жонглер, жонглює жолудями, жерделями (абрикоси).
ЖИВОПИСЕЦЬ
Життєлюбний жашківський (мешканець міста Жашкова) живописець живописує: жабуриння, жабку-скрекотушку, жабенят.