Ночi

Евгения Сорока
Ми зустрінемось знову завтра:
Ти у сукні – а я в піжамі.
З запальнички мізерна ватра,
І твій погляд: «Облиш… Остання».

Ти ітимеш провулком жваво –
Я лежатиму нерухомо.
Лопотітимеш про октави
І про музику без кордонів.

Я укотре тебе почую –
Ти укотре у вічі глянеш.
Глянеш здалека… Закричу я!
Навіть слід того сну розтане.

Я устану, візьму запальничку
І цигарку зітру у попіл.
І подумаю вкотре звично:
«Вже за кілька годин на роботу».

І я знов повернуся в ліжко,
І шукатиму слід дрімоти,
Щоб ізнову сьогодні нишком
Обіймати твій стан – укотре.

Я вдивлятимуся безслівно
У бездонні, квітчасті очі.
І, до перших ранкових півнів,
Я кохатиму Вас щоночі.


(22.05.2013)