***

Ти втікаєш, немов примара   за хмари.
В цих днях безкінечних,твої слова:
Блажені,  колючі, та безсердечні.
Немає, нічого ні вкого, розтратили  шану,
Наляли  масла під шкуру, таку зашкарублу,
Тай кинули шпаритись рай  у воду.
Згоріли   обвішані рамки  пекучих іллюзій,
Розтанули з пізніми ранками курносих  веснушок.
Заплакали   в серці   танками останніх мелодій,
Вони не забудуть,  самотність, самотність.