Всі жаліються,що зимно
Що навколо лід.
Але ж це чарівна казка
Оповила світ.
Вечір,сніг і мерехтливе
світло ліхтарів
Десь далеко вкрито поле
ковдрою снігів.
Всі натягши капюшони
Вскочили в трамвай.
Хоч на мить би зупинились
Бо навколо рай!!!
А на ранок,я знаходжу
На вікні пейзаж
Що мороз на склі виводив
Поки він у нас.
Діти бавляться у сніжки
Радісно кругом.
А під вечір місяц з неба
Дивиться серпом.
Ти лиш подивись на зорі
У морозну ніч!
Бо вони мов діаманти
Прикрашають Світ.
Зрештую натягши шапку
Я виходжу в двір.
Не страшні мені морози
Попередніх днів.
Хто жаліється багато
Треба у Сибір.
Або разом надіслати
До Альпійських гір.
Хоча може і не треба
Може все дарма...
Там би вони зрозуміли
Що таке-ЗИМА.