Вона мене просто незнала

Юра Григорыев
Вона мене просто незнала
Напевне у моїх віршах - себе впізнала
І під сумні пісні,сама тут засинала
А може осінь пригадаєм? Вона давно на днях пропала...

А може літо?може зорі?
Вечірній звук в моторі
І дальнє світло нам у очі
Та не забути,теплі ночі...

А може знов згадаємо весну?
Коли нам було не до сну
Любили всі нашу війну
Ти знов признаєшся йому...

А що ж зима приготувала?
Холодним подихом поцілувала
І в білий колір все позасипала
Бувало часом лютувала...