Дощик

Наталия Малыхина
Поливає дощик землю без упину.
Полив він малину, полив горобину,
Полив на городі, у гаю, в лісочку.
Радіють дерева в моєму садочку.

Досить тобі, дощику, із хмарочки лити,
Бо земля не хоче вже водички пити.
Дай вже ти сонечку стать до роботи.
Нас всіх зігріти - багато турботи.

Хмарки розвійтесь, відкрийте віконце.
Ви пропустіть наше теплеє сонце.
Хай вже зігріє, ласкаве, земельку,
Дасть нам тепла, хоч краплину маленьку.

Сонечко світить - радість малятам.
Вовчику, білочці та й всім звірятам.
Гратися, бігати можна на сонці.
А не сидіти біля віконця.

Просимо, тебе, любеє сонце.
Ми вже не хочемо сидіть у віконця.
Хочемо гратись з тобою у полі.
Спати вже годі, пора вже на волю.

Дуже чекаємо, сонце, на тебе.
Ти нас почуй, зовсім сіреє небо.
Досить сердитись. Нас гра вже чекає.
Ми вже зібрались, а сонця не має.