Ш, ш
ШИШАЦЬКИЙ ШЛЯХ
Шишацький шлях. Шквара (спека). Шувна (красива) широчінь.
Швидкозорий шуліка шугає. Шелехвіст-шпак шигкає (співає), шипчаки шипшинові, шовковицю, шаріючі шпанки швидко-швидко шкорбає (тягне, смикає).
Шкарапаня (жаба) – шиць-шиць, шиць-шиць, шиць-шиць...
Шарий (сіруваний) шакал шмигає, шниряє шпоришем...
Широкобородий, ширококрижий шляховик (дорожник), шеверногий (кривоногий) Шелифон Штепа – шелепа (дурник), шмондя (нечупара), шолудивий шкит, шарпак, – шльоп, шльоп, – швендяє широким шляхом, шіпає (чухає) шию, шкрябає шерехату шершаву шкіру.
Шигирявий (картавий) штукатур Штанько шкіриться, шкалювинами (насмішками) штрикає, шпигує, шпиняє, шкулить (допікає) шлапатника (голодранця):
– Штепа – шпинь, Штепа – шпинь, Штепа – шпинь!
Шелифон шмигає шморшками (зморшками), шпетить, шлякує (лає) Штанька:
– Штанько шпилить Штепу. Штанько – шевлюга (мерзотник) широкопикий! Шельма широкорота! Штучка! Шмаркач!
...Шадий (сивий) шістдесятирічний Штефан – штакун (інвалід), штаміть (іде) шкутильгаючи – шкатуль, шкатуль, шкатуль... – “Шпіталь...,” – шемрає.
Шкода шкандибу.
...Шістнадцятеро швидконогих шустриків, шалапутів, школярів-шостикласників: Штирк, Шелевило, Шпонька, Шпилька, Шалтай, Шкаралупа, Шатило, Шпола, Шмаровоз, Шило, Шкарбан, Шнурок, Шолом, Штик, Шпиця, Шкелет – шикуються, шалаються шерегою, швендякають шкадроном... шумлять, шокають, шварґотять, шкунтуються (сваряться), шпарко шермицують (фехтують) штучними шаблями, шпагами... шибаються, швиргома; шпурляють-швигають: штиблети, штопані шкарпетки, шоломи, шапки, широкополі шляпи, шкабалки (палки)...
“Швирь! Швиг! Швирдик!...”
Шатія-братія штурхається, штовхається...
– Шпажисти, штурм!
– Шагалдай-багалдай, шпана!
– Шики-брики, шпінгалети!
Шагамотні (гамір). Шпуйний (різкий) шквал. Шуря-буря (розгардіяш).
“Шторх!” “Штурх!” “Штовх!” “Штовхіць!..”
“Шпонть! шпонть! шпонть!...”
“Шкопирть! шкопирть! шкопирть!..”
“Шелесть! шелесть! шелесть!..”
Шастанина шелегейдикуватих шибайголів. Шалапутний шкодниківський шпацір (прогулянка). Шибеникуватий шарварок (гармидер) школярства!..
ШИНОК
Шинок – шедевр шику.
Штукарі-шикарі шумку (веселу пісню) шафонькають (тринькають) широкогучно.
Шв’єткий (гнучкий, рухливий) швайцар (вишибайло) Шруб шалено шеґеряє-ширгає (танцює)… швиряє штопор, шеляги… шампанським шпує...
Шмиткий (меткий) шеф-кухар Шпунт – шерть-верть! – шпантолить (готує) шкварки... шкварки шкварчать...
Шляхетний шпагоковтач, шатен, Шурко Шевелюра, шуряк шатенки, шинкарки, шахрайки Шурки Шустрялки, шморгнув (швидко вихи¬лив) штоф шумівки (горілки), штофик шартрезу (сорт лікеру), шубовстає (укидає), шавкає (їсть, видаючи звуки) шпик, шашлик, шаурму, шампіньони, шинку, шніцель, шпинат, шарові (слоєні) шандики, шкраб, шупоню, шоколад. “Шара! Ш-ш-шикарно!”
“ШУРИ-МУРИ ШО ШТАРОЮ...”
Шопа (сарай).
Шибатуркувата (худа) штриха-мниха (підстаркувата жінка), шепелява шептуха Шишиха, шелестить, шарудить, шиширхає, штатульному (видному) шварному (моторному) швецю Ширінці шамотить, шепоче:
– Шу-шу-шу... шануй шліпеньку, шти (чти) шивеньку... Шахри-махри, шахер-махер, шури-мури шо штарою... шлюб шправімо... шупіш (розумієш)?
Шугай (хлопець) – шахнувся-шиширхнувся шокований.
– Шушуна! Шняга (жаба)! Шерепа (потвора)! Шкапа! Шкарубкошкіра шкиридина (карга стара)! Шматянка (ганчірка)-шипоноска! Шуткуєш, шкилики (сміх)-бабо?!
Шепелява: – Шурйожно!..
Ширінка: – Шашіль-машіль! Швах (кепські справи)! Ша! – швидко – шурх!...
Шептуха:
– Штій! штій!... шоколику шижокрилий... шимпатюля-шерденько... ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш...
...шпент (кінець)!
ШИФРОВКА-ШВИДКОМОВКА
Шахіншах шахіншахині шле шифровку: “Шашист штрафонув шахіста. Швартуй шість шашок. Шипучка шипучо шипить.”
ШПАКИ
Шпак шпакові-шурякові
Шиє шапочку шовкову.
“Шари-бари, шари-бари!..” –
Шиє шапку, шаровари.
“Шики-бряк! Шики-бряк!..”
Шелехвостий шпак-шуряк
Шкилиться, шуткує,
Шанобливо шевчика
Шпанками шанує.