я не хочу тобі дарувати більше ні слова,
бо кожне із них залишає на тілі синці.
навіщо дивлюся на журавлині стаї,
коли знаю, що ти синиця в чужій руці?
кожна думка про тебе летить в голові шкереберть
і боляче бьеться, боляче до судом .
у ранці, на жаль, не ти обнімаєшь мене,
а лише мною виганаданий фантом.
ти живеш і не знаєш, що ти - причина страждань
моїх. може, когось іще,та то неважливо.
я не хочу тобі дарувати більше ні слова,
бо кожне із них, на жаль, але неможливе.