Сніги… За вікнами пітьма
потроху скрапує у зиму,
і щось минає невловимо,
а щось лишається дарма
хвилини квапляться – куди?
Вмерзають відстані у кригу,
і пам'ять під обрусом снігу
відшукує старі сліди
печалі пальці крижані
гортають цей грудневий вечір,
і снігом на похилі плечі
лягають спогади мені…