Ну ось уже ми попрощались
Сказала я тобі бувай
Хоча хвилини затримались
Я відпустила тебе в рай
А ти сидиш читаєш це
Ти з посмішкою тихо ждеш
Згадаєш ті слова лице
І погляд вгору Відведеш
Не знаю я твоє майбутнє
Але онде тобі скажу
Ця подорож буде незабутня
Але чому не напишу
І не питай лиш посміхнись
І їдь де щастя буде
Не думай просто веселись
І знай це місто не забуде
І не забуду тебе я
І не забудуть друзі мила
І не забудуть ні сім'я
Ні посмішка ота вродлива
* автор Елеонора Веста