***

Юлика Белый
Літаю з тобою до самого неба
Силоміць накриваю долонями твої
Боюся упасти я в хмари один
Попасти у твої таємні покої

На холодній і пряній я ноті закінчу
Це думати стало шкідливо, одначе
Я думаю часто коли не разом
Коли я далеко: вона чуть-чуть плаче?

Закінчились справи в портфелі моїм
Стрімголов я вертаюсь до тебе
Я боюся забути одного в житті
Що тебе мені більше всіх треба

Не боюся я бути забутим тобою
Буть залишеним залишком дна
Кожен десь кожну мить кожен подих
Я кричу: «лиш вона, лиш вона»