Дотик

Игорь Петутин
в дитинстві отримала хист
його дарував мені ангел
тримала вдачу за хвіст
душа палала як факел
дружила з юним вітром
мені співав пісні пан
літала на білій хмарі
далеко за океан
туман розганяла руками
в долоні збирала росу
яскраві зірочки вплітала
у свою русу косу

Дотик сонця
неба край
Дотик сонця
грай музика грай


гналася за своїм щастям
шукала свій скарб всюди
не вірила дитячим казкам
тому що їх склали люди
я вірю в добро і диво
зоряне небо мiй дах
пишу про кохання вірші
сама собі вільний птах
туман розганяла руками
в долоні збирала росу
яскраві зірочки вплітала
у свою русу косу