Тобі...
Звичайна кава і звичайний дощ...
В куток закинуті усі щоденні справи...
Хотілося під човгання підошв
Відчути смак життя в ковточку кави...
До вуст твоїх торкнутись в літній день...
Не дивина - цілунок серед літа,
Але запахне спілістю вишень
І зразу стане ніби більше світла...
...І я куйовдила, зволожене дощем,
Твоє волосся... З нас сміялось літо...
І ми ховались під одним плащем...
І було більше, ніж звичайно, світла...
29.07.2013