Люблю тебе, як гуси воду,
Люблю, як пташечки свободу.
Кохаю до бестями, сонце,
Що посміхаєшся в віконце
Моєї чорної душі.
Ти світло в мороці журби,
Ти протидія ворожби.
Ти оберіг мого життя,
Ти сутність мого каяття.
Ти вітер щирості й свободи,
Бажання жити і рости.
Ти жаль і смуток від негоди,
Коли не поруч будеш ти.
Тебе кохаю й у вісні я,
Кохаю подихом думок.
До тебе лину в своїх мріях,
Моєї перемоги – ти вінок.
Ти недосяжна і далека,
Надумана і непроста.
Ти подорож моя велика,
Я вірую-ти дійсно та, кого кохаю…