Затягнуло вже небо хмарами,
Ми з тобою по різних боках,
Я захоплен твоїми чарами,
Що не зміг утримати в руках.
Простягни до мене долоні,
Обійми моє серце, не плач.
Бо мені розриває кров скроні,
Губить душу безмовний палач.
Якщо любиш, прости мою душу,
Не втікай, не біжи, залишись.
Що без тебе робити я мушу?
Бачу тебе я завжди і скрізь.