Я в небо поглянув, побачив хмаринку
І небо там сяє, немає зупинку.
А глянув на землю;, там сад розцвітає,
І бджілки літають, і суму немає.
Дивлюсь я на небо, дивлюсь я на землю;
І рай розцвітає в душі моїй темній.
І я зрозумів, об’єднав їх обох.
І стали всі разом: вони, я і Бог;
Тепер я працюю з натхненням, без спинку
І миле мені все, й маленька травинка,
Й комаха, й мураха, і ніжна билинка.
З нас кожний для Бога - маленька дитинка!