Д.М. посвящается...
P.S.: если мы о цветах - можно, я буду для тебя незабудкой...
Можливо не все ще тобі було сказано в віршах,
Та я не жалкую про втрачені рими, повір...
І вранішня кава без віршів смакує не гірше...
А ранок так схожий на білий, пухнастий зефір...
Летить листопадом до рук моїх ніжно так осінь...
Листки - мов пір`їнки з її золотого крила...
...Я хочу занурити пальці у твоє волосся
Й завмерти, торкнувшись цілунком до твого чола...
Хай скапує час на асфальт вересневим смутком,
Залишивши нас врешті решт хоч на мить в самоті...
...Якщо ми про квіти - то можна мені Незабудкою
Назавжди лишитись у серці... й твоєму житті...
17.09.2013