Мерехтить ліхтарик
В згущеній пітьмі.
Знову загубилась
Я в твоєму сні.
Тільки б не завадив
Ніхто тобі спати,
Тільки б мені встигнуть
Тебе обійняти!
От якби подовше
Ніч оця тривала –
Все, що так хотіла,
Я б тоді сказала!
От хоча б на мить
Ранок відтягнути,
Щоб мені з тобою
Довшенько пробути….
Час так швидко плине,
Як його спинити?
Як мені без тебе,
В снах твоїх, прожити?
Сонце у фіранці.
Не забуть, що снилось!
Ти проснешся вранці –
От усе й скініилось.
12.12.2006