рік добігає кінця.
і безліч безсонних ночей проводить
моє покоління
сухих сніданків,
сухих очей, покоління
сумлінної праці над підсвідомістю,
що вже потребує спасіння і молить
різноманітних богів, вимагає
усіх дивовижних речей і кожну
чудову людину,
привласнити,
повністю,
я ще нічого не маю, тому
шукаю єдину істину,
в свої вісімнадцять років
віддаю перевагу розвагам
і критичному мисленню