Пам'ятаєш ти казав мені,
Що головне в коханні - довіра,
Що любов не терпить брехні
І в ній потрібна міра.
Ти був правий, я це розуміла,
Але чому ж ти не відвертий до кінця?
Я ж відвертою стати зуміла.
Краще нехай розмовляють наші серця.
В ті хвилини, коли обіймав міцно
І твої руки мого лиця торкалися,
Ми дихали, присягаюся, ритмічно,
І все погане забувалося.
Я поринула в почуття з головою,
Віддавши всю себе без краю.
Забула,як це бути собою,
Яка я є,вже не знаю.
Подобається мені вивчати твоє обличчя,
Роздивлятися твої добрі очі,
Торкатися твого передпліччя
Та думати про тебе щоночі.
Люблю вслуховуватися в твоє дихання,
Дивитися на тебе коли засинаєш.
Напевне, це і є справжнє кохання,
Коли в одну людину повністю поринаєш.