***

Анастасия Стретович
Зимовий ранок віє так морозом,
І снігу так нестача- почуттів...
Я мріяла про наші хвильки,
Що провести могли на самоті;
Накрившись ковдрою  в обіймах зігрівались,
З глінтвейну вийшов хміль-
Лишився аромат
І тільки голосу п'янкі мотиви
І на губах цілунки діють наче злак...