Люба моя!

Виктор Симоненко 2
                Люба моя ! Сонечко моє ясне! Сонєчка!
Чи памятаєш ти як ми зустрIлися з тобою, наше перше побачення?
Та незабутня перша зустрiч.Ти була якась не така як усi, якась надзвичайна.Моє серце в першу мить зомлiло та ледь не вилетiло з
 грудей.Що це? Чи це просто привидiлось? Та нi! Це насправдi так i є. Яка краса! Яка хода! Аж затьмарило розум. Та це ж як привид, як видiння. Ти моя зiронька та мрiя золота. Надбуденне сяйво твоєї при
сутностi поряд вiдразу та назавжди буде зi мною.
Легка, як пiрїнка, тендiтна як пролicки – вiщуни  весняних пахощiв.
Ти та тiльки ти, найкраща з найкращих, найкращого найкращої половини вашої статi, єдина у безмежному просторi жаданих почуттiв, океанi всесвiту мiркувань, полохливих думок, та страждань у вирiї вiрувань, надiй та любовi.
Ти зажди мене, зажди
Залишайся назавжди
Ти зажди, не поспiшай
Ти мiй рай.
Ти зажди, не поспiшай
Ти одне, моє кохання
 Ти мене не залишай
З надвечiря до свiтання.
Твої очi волошковi
 Тихi янголи грайливi
 Ми зустрiнемось у школi
По весняному щасливi.
То кохаємося люба
Моє сонечко весняне
Ти моєму серцю люба
Хай погане все розтане.
Ти зажди мене, зажди
Вся бiлява, та пухнаста
Я з тобою назавжди
Моє щастя та нещастя.
День закоханих прийде,
То для всiх велике свято
Восьме березня…в цей день
Знову будемо кохатись.
Чи чуєш ти мене моя люба? Чи розумiєш ти мене? Чи прийдеш ти до мене сьогоднi вночi? Чи жадаєш ти цього? Чи хочеш ти бути шасливою зi мною? Чи чекаєш ти на мене? Чи чекаєш ти на свята?
Вiдповiдай менi моя люба та кохана Сонечка.
Я завжди чекаю на тебе. Приходь, не пожалкуєш.
Гульнемо як завжди. Це я! Завжди твiй Барсiк.         S. V.