В Україні живуть українці,
Що байдужі до рідних країв.
Вони гірше останніх чужинців,
Вони гірше боязких щурів!
Їм би тільки до когось примкнути.
Незалежність? Навіщо вона?
Для них воля, неначе рекрути.
Для них гордість — сліпа чужина.
І навіщо творили поети?
І навіщо складали пісні?
І навіщо писали портрети?
Чи сподобалось нам у вогні?
Що для вас тепер Батьківщина?
Просто слово, яке собі є?
Чи держава, яка є єдина,
Що душею для тебе стає?
Я — письменник, і в мене є слово.
Хочу я присвятити тобі,
О, Державо! Ти — віри основа,
Як мені тебе не полюбить?
В Україні ще є Українці!
В Україні ще є патріоти!
Згинуть наші нелюбі чужинці,
Згинуть наші нелюбі народи!
Ми — є сила, є рух для держави,
Тільки ми — платформа для змін!
Ми доб'ємося волі і слави,
Місця серед щасливих країн!