ПОРАДНИК-СЕРЦЕ
Питаю серце: де моя стезя?
Відказує: «Твій шлях поза водою.
Твоя сума – сумління з таїною,
А посох твій – травневая роса.
Нема зірок. І ночі вже нема,
Щоб ти узрів, куди направить ноги.
Усі в степу заметені дороги.
І вже не їздить Зоряний Чумак.
Іди, не стій! Тож я іду з тобою.
Відтак, не пропадемо у Путі.
Не зманять нас ні грішні, ні святі…
Ріка Чуття. Наш шлях – поза водою!..»