Наш перший вихід на сцену Січня.
У залі тихо. Нам страшно-смішно.
Сліпило срібло. Пекли перлини.
Земля згорала в квітках коралах.
А на гальорці на тополині
вітала криком грачина зграя
і роком новим і з вітром нордом.
Ти йшла зі мною прекрасна-горда,
Ти йшла зимою, яка воскресла
дзвінким морозом, сніжком духмяним.
Тут музики б нам, але оркестру
нема на сцені, немає в ямі
у оркестровій, в стіні – органа.
А ти зі мною, моя кохана.
Ти, мов княгиня, а я – боярин,
Любов боялась, але й буяла.
Тут музики нам, але рояля
нема й гітари, нема баяну.
То ж серце бубном, чи тамбурином
застукотіло тобі, заграло,
що на гальорці на тополиній
грачина зграя кричала: « Браво!»
1.01.2010