Я о маме плачу...

Евгений Филиппов-Заонегин
Я о маме плачу
И судьбу кляну,
Быть могло иначе,-
Зря приезд тянул.

И не мог РОДНУЮ
Проводить туда,
Где уж не целуют
 никогда.

Ты,МОЯ РОДНАЯ,
МИЛАЯ,прости...
Память вспоминает,
И душа грустит.

             04.08.1994г.