***

Евгения Кирилюк
допоки в серці моїм будеш ти,
забути поки я тебе не зможу,
в моїх очах - обійми самоти
так далі жити більше я не можу.
авжеж, я дякую, та не тобі.
спасибі, Боже, що не залишаєш
тебе я залишу далеко у собі,
здавлю в легенях! ти лиш граєш.
моїми почуттями і думками,
моїм єством, всім тим,що є в мені.
запалюєш в мені любов зірками
і знову гаснеш тихо в далині.
навіщо так? що я зробила, Боже?
чи може не змогла я зберегти
свою любов на янголятко схожу,
ти змушуєш мене вперед іти.
я не зважаю на закони долі,
не бачу перешкод і огорож.
але мені не вистачає волі.
я не прошу коштовності вельмож.
лише свободу, волю, Боже.
і трішки щастя принеси
воно на квіти, мабуть, схоже.
натомість, що бажаєш, попроси.