СПОВІДАННЯ
З глибин душі здіймаються гріхи,
Неначе дух мерця над домовиною.
Тобі, Творець, я сплачую борги,
То ж вислухай мене, як Батько сина.
Ти знаєш сам: що на мені – пусте;
Ті, що від предків, – го-о-о! Чи є їм край?!..
Бери свій меч, креши, ні се ні те
Ні крапельки в мені не залишай.
Дай джерелом постати для людей,
Щоб спраглі душі миром напувати;
Піти у світ, серед Твоїх дітей,
Твій дар і Твою милість прославляти.
Я – Божий Блазень і Його співець.
Якщо не так, тоді я просто – мрець.
(З книги "Крилатий Вовк")