ДУХ ПИЩУЄТЬСЯ ПОКОЄМ...
Від напруги гинуть вої;
Гнів пойняти заважає: -
Дух годується покоєм,
Чисту воду п’є душа.
І тому розбрат у світі.
Кров, немов вода, тече.
Дивий Бог: «Заблудлі діти...» -
Казку старую рече.
Хто чекав Землі Нової,
Хто Небес Нових чекав, -
Скам’янів, як бздинь у полі,
Був живим, та мертвим став.
Я ж, щоб бути вірним Долі,
Крихти їм того Книша:
«Дух годується покоєм,
Чисту воду п’є душа!»
(З книги "Крилатий Вовк")