«ЯК?»
Кому ще мозок не точив черв’як,
Слизький черв’як, якому ймення ЯК?
«Як жити? Як дружити? Як любити?..» -
Сто тисяч «яків» маракує всяк.
Скажіть, либонь, навіщо ця морока?
Навіщо «як-кати» у світі цім яснім?
«Як?!.. - запитаєте. - А як же крок за кроком
Йти по життю без певних дисциплін?
Адже людина вища за тварину.
Нам треба заповіді, певная мораль.
Нам треба знати, вгледівши причину,
Як побороти гнів, гріхи, печаль...»
О братусі! О душі безпорадні!
Всі ваші «як?» - дитяча лепетня.
Віками ллється кров, а ми – «порядні»;
Від наших дій здригається земля.
Дійшли до того, що питаємо: Як їсти?
Як дихати? Як повернути сон?
Природу підмінивши іншим змістом,
Ми творимо собі Армагеддон.
І будуть в мороці нам янголи сурмити,
І спалахне ще не одна зоря Полин,
Якщо не станемо ми лагодою жити,
Якщо не ввійдемо в річок життєвих плин.
Відкинуть «як?», довіритись планиді,
Поставити керманичем єство, -
Лише тоді усе цвістиме в світі,
Лиш так вершиться Бога торжество!
(З книги "Крилатий Вовк")