СИНАМ ПОТІХИ
«Хто ж одкине жах могильний
Задля вищого пізнання,
Той свій ясний, дух всесильний
Дотримає до сконання!»
Грицько Чупринка
Сини потіхи! Не приймаю
Я ваші «охи» і «зітхання».
Все ваше «щастя» – в пересудах,
Всі ваші «біди» – в порівняннях.
«Той більше має, – я страждаю.
Побий його моє прокляття!..»
«Сусіду горе, – я співаю. –
Таки діждались… хай вам трясця!..»
Варнави! Скорбні ви заблуди!
Невже цей шлях веде до Виру?
Чи в радість вам отак відбути
Земне життя, не взнавши миру?
Є інший шлях – усе приймати
Без порівнянь, що Бог дарує.
Лиш ця стезя веде до ладу,
Душі і серця не руйнує.
(З книги "Крилатий Вовк")