04.07.1991г. Данилюк Д. Е. №19.
На украинском языке.
Я не такий, як ти мене створила,
Навіщо на весь світ мене хвалила?
Навіщо малювала те, що і не бУло?
Моє десь серце про твоє почуло.
Мені про тебе вітерець шепоче,
Дорогу місяць показати хоче.
І звін високо на звіниці звонить,
Жалію що до тебе другий ходить.
А ти приходь до білої зірниці,
Зустрінимось у нашої криниці..
Де музика так чисто серцю грає,
Де соловей про щастя нам співає.
Співає пташка дня свого жаліє,
Луч світу по каплиноці темніє.
Хотів би я сховатися с тобою,
Чи потекти широкою рікою
В тумані біло-ніжному втопитись,
Піти край світу, і знову там влюбитись.
Серед зірок найти свою зірницю ,
І впасти в сіно- свіжого копицю.