***

Уночі, коли я лягаю спати,
і ставлю будильник на восьму ранку,
вони тихо приходять до моєї кімнати,
і висять наді мною
аж до світанку.

Вони весь час говорять про тебе,
ї з їх розмов я пишу вірші,
мої думки стали чисті як небо
з якого більше не йдуть дощі…

Леді, в віршах уся моя правда,
Розумієш?!
Правда над всі світи!
я вперше радий що буде «завтра»,
бо в цьому «завтра» тепер є ти.
М.Філдман