З роками губиться безпосередність,
І мрії виростають у амбіції,
Екстравагантною стає невимушеність, гідність.
А пам’ ять – злішою.
Із сумом якось розкотилися
Яскраві бусини з намиста споминів,
І час у різні боки розкидає друзів.
Все більше зустрічаємо колишніх,
У слід не завжди озираючись,
Крокуємо в обійми осені,
Не поспішаючи…
2012