Давним-давно у лісі звірі жили
та по-людськи говорити уміли.
А якщо хтось чогось не поділив,
то зразу ж йшли,
щоб цю проблему розрішити,
до самої розумної сови.
Розрішувала враз її вона,
якщо проблема навіть найстрашна.
Та стала помічати ця сова,
що для розрішування застара.
Зібрала всіх тварин тоді,
щоб вибрати помічника собі.
І треба, щоб тварина вміла
і про життя своє розповісти,
і на десятка два питань відповісти.
Дійшла тут черга й до лисиці.
Та не хотіла мати сова такої помічниці.
Лиса таким своє життя зробила,
що навіть і комахи не убила.
Останнім в черзі був їжак,
життя описував ось так:
"Я від своїх гріхів-колючок
щосили визволявся,
а на життя своє ніколи
не скаржився.
Що Бог послав,
то я і взяв!"
Сподобалась ця відповідь сові,
та на питання треба ще відповісти.
І загадала їм питання ось таке:
(а що на місці лисиці й їжака Ви зробите?)
"Чиє життя найголовніше для вас?"
Лисиця відповісти хоче зараз:
"Життя? Ха-ха! Моє життя! Моє!"
Сова запитує: "Чиє їжак? Також твоє?"
"Життя нікчемнеє моє.
І ти запитуєш чиє...
Найголовніше, найрідненьке -
життя моє Батьківщини-неньки!"
І їжака взяла сова помічником,
а у лисиці застряг у горлі ком!
Не те життя найважливіше,
чиє життя найкрасивіше,
а те - твоєї рідної країни,
чиє ім'я є УКРАЇНА!!!
2001г
(написано в 11 лет)