Південь манить...
Солоне повітря.
Сотні зір зазирають туди,
Де півмісяць завмер
У незмінній,
У безмежній блакиті води.
У безмежній блакиті води
Зазирають у наші кармани
Голубими очима кити
І лікують душевні рани.
Там де птахи малюють ікони,
Чайки скиглять - мов ті молитви,
Там зникають усі заборони
У безмежній блакиті води.
Тягне море тяжкі свої хвилі
Мов то груз, що увік не піднять.
Місять морю ввіряє надії.
І очам заважає дрімать...