Не знай мене, забудь мене, пусти!
Зітри слова усі, що промовляли!
І видали світлини, там де ми
Від радості й любові вдвох сіЯли!
Не знай мене, забудь мене, прости!
Бо я не я, і в голові - цунамі!
Залиш мене, молю! І відпусти!
Аж краять серце очі, що кохали!
Не знай мене, забудь мене, не мсти!
Прошу, облиш і йди собі додому!
А я сама спалю усі мости,
І зникну із "останнього" вагону...
11/01/2014